Документи
Лист М.Рощенка до бургомістра міста Києва О.Оглоблина з проханням визволити з військового полону, переданий на зберігання до Музею-архіву переходової доби
02 жовтня 1941 р.
Stadiverwaltung Київська
Ubergangsperiode ПЕРЕХОДОВОЇ ДОБИ
Професору пану Оглобліну!
Ясновельможний пане професору!
Звертаюсь до Вас з щирим проханням, про Ваше клопотання перед Німецьким командуванням, за звільнення мене з табора вийськово-полоненних, та посилки мене на роботу за Вашим розсудом. Всю роботу яку Ви на мене покладете виконаю еї з сумлінням.
Став полоненним прі слідуючих обставинах:
До оголошення війни працював постачальником комунальної контори 9 будтреста, який займався будуванням заводів по літакостроєнию. По мобілізації 23/VI 41 р. було направлено в 398 окремий автотранспортній б-н на роботу по господарчий частині б-на.
Будучі в частині я довго сумував, що моє місце не у жідів1, а там по тий стороні в дійсності візволителі Українського народа, случний час настав[,] я і мої найбліжчі к[оманди]ри та бійці перейшли на сторону героїчної німецької армии у м. Київа, передав їм зброю, транспортні машини 21.9. з’явився в комендатуру звідкіля мене направили в був[ші] Бендерські казарми[,] де перебуваю і досі. Причина мого переходу на бік Німецької армії була та, що починаючі с 1920 р. з пріходом Жідівсько Советскої влади на Україну, мене туртували як петлюрівця. В петлюровской армії був добровольцем 50[-го] Звягельского полку, а затім на панцернику Ґандзя і залишився на Україні після відходу військ Деріктории за кордон.
За цей час багато пережів як морально так і фізічно. Мусів залишити рідне село дер. Білий Берег Малінського р-ну Жітомірської округі, висилкі, голодна смерть родичів то-що в часи розгула НКВС Ежова і до останнього часу не було ніякого спокію візивався по декілька разів затримували, а потім відпускали все зводилося в віпитуванні за зв’язки с петлюрівцями.
11/ІХ.41 р. не дівлячись, що я був в армии представникі НКВС й Міліції 12 відділку учинили обшук кватирі під відом обшуку продуктів, а на самому ділі рилися в листуванні не збіг бі з армії напевне був бі розстріляний, але ж історія робіть свій поворот і всі ці розбійникі ‹…›2 з комиссарами та їх пріхвистнями були розстріляні грізною зброєю Німецького командування і не багатьом пощастило вірватись з оточення у м. Борісполя.
Звертаючісь до Вас пане Професоре з лістом прохаю не відмовити, я своєю працею докажу свою пріхільність до Українського народу і його державі
Сам селянин Українець 1901 р. народження одружений, маю дружину та дочку.
Вашу відповідь чекаю через дочку, або по адресі м. Київ вул. Нероновича 32 кв. 25.