Робочий план виставки

"Визволення Києва німецькою армією від юдо-більшовицького гніту і відродження

господарського і культурного життя Києва".

 

Розділ І. Героїчний шлях великого німецького народу під проводом фюрера Адольфа Гітлера.

Стенд 1. Націонал-соціалістичний рух в Німеччині і Україні.

Стенд 2. а. Адольф Гітлер й Україна: а) промови і висловлювання Фюрера про Україну; б) ставлення до українських мігрантів в Німеччині.

Стенд 3. б. Німецька преса й Україна. Ілюстровані часописи. Бібліографія про Україну.

Стенд 4. в. Участь українців в німецькій армії.

Стенд 5. г. Німецькі політичні діячі і діячі культури про Україну: Геринг, Гебельс, А.Розенберг, Е. Кох та інші.

Стенд 6. д. Хронологія військових подій від початку війни до визволення Києва.

Стенд 7. /1. Сталінське оголошення війни;

/2. Промова А.Гітлера;

/3. Брехливість повідомлень совєтського інформбюро;

Стенд 8. 4. Порівняльна таблиця німецьких і совєтських звідомлень про військові події (основні, найразючіші приклади);

5. Бої навколо Києва.

6.Перемога на схід Києва.

Стенд 9. Німецьке командування і Україна; фото, листи, ставлення до української людності. Українське селянство й німецька армія.

 

Розділ 2. Київ від початку війни до звільнення німецькою армією (з 22.IV - 19.ІХ 1941 р.).

Стенд 11. Київ і оголошення війни. Нальоти німецької авіації на військові об’єкти Києва в червні місяці. Паніка серед партійної верхівки та жидівства.

а. Брехливі виступи большевицьких керівників;

б. Брехня з німецьким авіатором, що нібито добровільно перейшов на бік совєтів;

в. Виїзд комскладу з родинами;

г. Масовий виїзд жидів (спеціальні ешелони з товарової станції, захоплення ними транспорту).

Ліквідація установ і підприємств. Хронологічна таблиця розпуску службовців і робітників.

Стенд 12. Вивіз культурних цінностей: з музеїв, бібліотек, н.-д. інститутів, навчальних закладів.

Мобілізація та вивіз української інтелігенції: академіків, вчених, артистів, письменників, архітекторів, малярів, інженерів, агрономів, лікарів тощо. Опір з боку української інтелігенції; репресії НКВД. Мандрування вивезених і їх доля. Нищення української інтелігенції. Некрологи загиблих.

Стенд 13. Галасливість советської преси ("Совесткая Украина", "Украина", "Комуніст", "Пролетарська Правда", "Правда", "Известия"). Співробітники совєтських газет у формі НКВД.

Стенд 14. Палення архівів. Невдала спроба вивезти архів Міськпроєкту, що скупчував у себе всі затверджені проекти цивільного будівництва в Києві.

Стенд 15. "Оборона" Києва і мобілізація на риття окопів, безладдя й безглуздя цього заходу, побудова "барикад", рвів, розставлення "раків", тощо. Примусове залучення дітей та учнів в оборонних заходах.

"Народне ополчение", "знищувальні загони", їх особистий склад і діяльність. Чергування в будинках. Шпіономанія, облави. Загони ТСО-Авіахему. Протипожежні заходи, окопи для схову тощо.

Стенд 16. Київ як промислово-торгівельний центр Право і Лівобережжя і Лісостепової частини України.

Основні галузі промисловості Києва. Енергетична база, сировинні ресурси, кількість робітників.

Стенд 17. Процес руйнації промисловості під час війни: Арсенал, Станкобуд, Кабельний завод, "Більшовик", "Ленкузня", паротяго-ремонтний завод, консервний завод, горільчано-лікерний завод, музфабрика, друкарні, трикотажна фабрика, пошивні підприємства, взуттєві, галантерейні, хемічні, фармацевтичний завод, миловарений завод, промислові заклади кооперації.

Стенд 18. Короткі статистичні дані про кількість, стан та характер культурно-освітніх установ напередодні війни в м. Києві.

Наукові установи та культурно-освітні товариства в той же час.

Партійний та комсомольський прошарок серед учителів та адміністраторів шкіл. Большевицьке керівництво "культурою" та "освітою". Спецвідділи різних освітніх установ.

Стенд 19. Культурно-освітні установи під час війни. Партійні та комсомольські організації в школі і роля їх в момент оголошення війни. Комсорги та піонервожаті. Настанови та лозунги, що вони одержували від керівних органів перед оголошенням війни.

 

Розділ ІІІ. 19-те вересня 1941 р. – звільнення Києва німецькою армією від юдо-большевиків.

Стенд 20. Вступ німецького війська в Київ. Захоплена зустріч населення. Фото окремих моментів.

Стенд 21. Вищий командний склад німецької армії, що керував звільненням Києва.

Німецький салдат, його ставлення до української людності Києва, організація відпочинку. Організованість, зброя, дисципліна, чистота, охайність, ввічливість німецького салдата, культурність.

Розділ IV. Німецьке військове управління Києва.

Стенд 22. Польова комендатура. Керівні особи німецького командування – оперативного й військової адміністрації. Їх допомога в організації міського управління й установлення порядку.

Стенд 23. Створення Міської управи. Допомога німецької військової влади. Призначення першого Голови м.Києва. Первісний склад Міської Управи. Перші постанови щодо відбудови нормального життя.

Стенд 24. Міська управа на Фундукліївській № 8. Початок організації відділів. Перші працівники. Переїзд управи на Поділ. Розгортання відділів Управи. Перші заходи відбудови міського господарства. Реєстрація підприємств, установ, людності. Роля Міської Управи у відбудові життя.

Стенд 25. Жидо-більшовицькі вибухи і пожежі. Труднощі відбудови в обставинах большевицьких диверсій. Героїчна праця німецького війська і пожежників у справі боротьби з вогнем і вибухами.

Стенд 26. Зруйнований район, площа, вартість зруйнованого, кількість тих, що постраждали.

Стенд 27. Створення районнових Управ. Розгортання відділів та інспектур. Перше положення про районові управи. Корисна праця управ у відбудові господарства. Переселення мешканців, що потерпіли від вибухів і пожеж. Піклування про непрацездатне населення (пенсіонерів, інвалідів, тощо). Допомога німецької влади в практичній роботі районнових управ.

Стенд 28. Діяльність Біржі Праці.

Стенд 29. Організація української поліції. Допомога Німецької влади. Створення охоронної поліції. Набір поліцаїв. Боротьба з жидо-більшовицькими елементами. Реєстрація комуністів. Боротьба з юдо-большевиками і злочинними елементами, що пролізли до поліції. Українська поліція на охороні порядку.

Стенд 30. Українська преса, друкарні, створення газет. Допомога Німецької влади. Будинок, де спочатку друкувалися газети. Робітники, що набирали газету та відбудовували друкарню. Купівля першої газети населенням.

Стенд 31. Процес відбудови промисловості. Перші заходи. Відновлення діяльності заводів і фабрик, характер їх роботи, особи, що очолювали їх, учасники відбудови, приватна ініціатива.

Стенд 32. Харчування. Постачання харчів населенню. Перші їдальні (Міської Управи, кооперативні, приватні). Розвиток громадського харчування і приватних закладів.

Стенд 33. Торгівля і товарооборот. Споживча кооперація, приватна торгівля; господарчий зв’язок Києва з периферією.

Стенд 34. Міська управа і культурно-освітні справи. Діяльність відділу Культури і Освіти. Уповноважені Міської управи по культурно-освітніх установах. Українське студентство. Реєстрація навчальних закладів. Школи. Мистецтво. Спорт.

Розділ V. Німецьке цивільне управління.

Стенд 36. Рейхскомісаріат Україна. Генеральний комісаріат. Штадткомісаріат. Обербюргермайстер. Склад і керівна роль німецької цивільної влади.

Стенд 37. Дальше розгорнення роботи міського управління та його відділів. Комітет допомоги.

Стенд 38. Розвиток господарського життя. Кооперація (споживча, промислова, сільськогосподарська). Державна, міська й приватна промисловість.

Стенд 39. Трудова допомога Києва Німеччині. Діяльність Біржі Праці.

Стенд 40. Організація ремісництва: реєстрація ремісників, їх фахи.

Стенд 41. Фінанси Києва: їх розвиток, розвиток бюджета Києва. Діяльність Міської Каси і банків. Грошова реформа.

Стенд 42. Демографія Києва.: населення, національний склад, соціальний склад, військовий склад (перед війною, під час війни, після звільнення Києва).

Загальні підсумки обліку населення 1942 року.

Стенд 43. Житлова справа в Києві.

Стенд 44. Міське господарство Києва: його розвиток, електропідприємства, водоканал, трамвай, річковий транспорт, санітарно-побутові підприємства (лазні, пральні, санітарне очищення, похоронне бюро, готелі), будівництво нових колій та мостів; Архітектурно-будівельне Управління; ліси, сади та парки; земельне господарство, городна компанія, ветеринарне управління.

Стенд 45. Зв’язок. Пошта. Телефон. Радіо.

Стенд 46. Охорона здоров’я й суспільна опіка.

Стенд 47. Розгортання культурно-освітнього життя: театри, кіно, концерти, капели.

Стенд 48. Відновлення роботи початкових, середні і вищих шкіл та науково-дослідних інститутів. Академія наук. Німецька педагогіка і нова українська школа. Музеї, архіви, бібліотеки. Будинок вчених.

 

Розділ 4. Новий Київ (Зведений графік – карта Києва).

Стенд 49. План-карта Києва, на якій відзначено процес розвитку Нового Києва з дня визволення: період військового управління, перехід до цивільного, останні досягнення.

1. Розташування будівель та пам’ятників, які зазнали руйнацій або пошкодження підчас війни (диференціювати по характеру об’єктів: промислові і громадські будинки, загального користування, церкви, промислові заклади, житлові будинки, сади, сквери, пам’ятники тощо).

2. Розташування адміністративних й громадських установ.

3. Місцевий транспорт.

4. Зруйнований район Хрещатика і колишній його стан. Проекти щодо відновлення.

5. Розташування дитячих установ, шкільних закладів (нижчих, середніх і вищих), н.-д. установ, бібліотек, музеїв, театрів.

6. Розташування установ охорони здоров'я і соціальної опіки.

7. Розташування зелених площин.

8. Розташування промислових закладів і транспортних установ.

9. Сітка шляхів, що зв’язують з периферією.

10. Адміністративні райони (Райуправи, їх відділи, тощо).

11. Установи Міської Управи, комунальні підприємства.

12. Розподіл земельного фонду міста на зони: сільсько-господарську й забудовану.

13. Розподіл людності (за минулими і останніми переписами).

 

Пояснення до робочого плану.

 

Джерела: Основними джерелами експонатів виставки повинні бути:

а. Преса.

б. Основні розпорядження й накази влади.

в. Ухвали та протоколи, журнали, стенограми тощо.

г. Звіти відділів та районових управ на засіданнях Управи міста.

д. Фото.

е. Спогади, листування тощо.

є. Речові матеріали (зокрема, продукція підприємств).

 

Зміст експонатів: Якнайповніше і ясніше відбити процес і динаміку відродження життя Києва.

Апарат по організації виставки: керівники розділів,

редактори розділів.

 

Календар роботи: 10 серпня – повинно зібрати матеріали документального характеру.

25 серпня – на місці повинні бути всі речові експонати.

10 вересня – треба закінчити монтування й художнє оформлення виставки.

19 вересня – відкриття виставки.

Кількість стендів: орієнтовна – вона залежить від приміщення, яке буде дано під виставку.

 

Путівник по виставці для відвідувачів німецькою і українською мовами.