Документи

Книга 3 | Розділ 4. Діяльність окупаційної влади й місцевого адміністрації у Києві. Національний, релігійний і культурний аспекти. Ставлення до населення й військовополонених. Пропаганда й практика
Книга 3 | Розділ 5. Український національний громадський рух в окупованому Києві
Книга 3 | Розділ 6. Мирне населення в окупованому Києві. Настрої. Життя і смерть
Книга 4 | Розділ 3. Політика нацистської Німеччини на окупованій Україні. Ідеологічні основи та пропагандистська підтримка. Національний, релігійний і культурний аспекти. Ставлення до населення і військовополонених

Доповідна записка уповноваженого колективу співробітників видавництва Академії Наук України Й.К.Тітова уповноваженому Академії Наук України М.Я.Кирпиченкові про стан видавництва та друкарні станом на 4 жовтня 1941 р.

04 жовтня 1941 р.

Текст (укр.)

 

УПОВНОВАЖЕНОМУ АКАДЕМІЇ НАУК УКРАЇНИ

п.М.Я.КИРПИЧЕНКОВІ

Доповідна записка

уповноваженого колективу співробітників Видавництва Академії Наук України Й.К.Тітова про стан Видавництва та друкарні на 4.Х-1941 р.

 

Переведеним на Ваше доручення обслідуванням стану Видавництва та друкарні Академії Наук виявлено таке:

  • Матеріалів про стан рукописів, коректурних відбитків, сигнальних примірників надрукованих видань тощо в В-ві не лишилося.
  • Склад співробітників Видавництва на 1-е жовтня такий: Зав.виробничого відділу, заступник зав.виробничого відділу, зав.планового відділу, літературних редакторів 4, коректор укр[аїнської] мови, ст.бухгальтер, бухгальтер розрахункової частини, бухгалтер-картотетчик, друкарка, кур’єр та прибиральниця. Разом 14 осіб. Таким чином, щоб забезпечити безперебійне функціонування Видавництва, треба ще додати: керівника Видавництва, завідувача редакційного відділу секретаря В-ва, коректора укр[аїнської] мови, коректора іноземної мови (переважно німецької), друкарку «завід.книжковим складом (він же зав.господарством), завідувача, касира, двох продавців, експедитора та чорнороба книгарні.
  • Стан Львівської друкарні через перерву зв’язку з нею невідомий.
  • Стан Київської друкарні такий::

а) По складальному цеху шрифтове хазяйство вщент знищено. Залишилось лише устаткування, а саме: реали, каси, складальні дошки, коректурний верстат, гранки, верстатки тощо. Працювати не можна.

б) По словолитному цеху залишилось все устаткування, крім матриць. Працювати частково можна.

в) По стереотипному цеху залишилось все устаткування цілком. Працювати можна.

г) По друкарському цеху з усіх друкарських машин зняті частини без яких машини працювати не можуть. На думку начальника друкарського цеху і завід. ремонтної майстерні ці частини знаходяться в Київі і їх тепер розшукують. Коли розшукати їх удасться то друкарський парк працювати зможе. Крім цього 50% машин більш-менш пошкоджено і на ремонт їх потрібний деякий час.

д) По літографському цеху є невеличке пошкодження кількох машину, літографські камені цілком збереглись. Працювати можна.

е) По палятурно-брошурувальному цеху пошкоджена невеличка кількість машин; працювати без них можна.

ж) По ремонтному цеху все устаткування інструмент збереглись цілком. Працювати можна.

з) По паперовому складу і коморі матеріалів збереглось лише картону приблизно коло трьох тонн та обкладникового (кольорового) паперу теж приблизно коло двох тонн. Білого паперу, придатного для друкування книжок, майже нема фарб та інших матеріалів збереглася невеличка кількість.

5. Про стан цинкографічного цеху не можна було дістати ніяких матеріалів, бо німецька варта не дозволила ввійти до приміщення цинкографії; але робітники друкарні кажуть, що там знищено все.

6. По охороні майна друкарні. Поліграфічною секцією Міської Управи доручено т..Харахандюкові В.Т. (завід. ремонтної майстерні нашої друкарні) зберегати майно, організувавши охорону його.

7. Як видно з цих матеріалів, працювати можуть лише 4 цехи. Але для початку роботу вони якраз не потрібні. Отже, щоб найшвидше налагодити друкування видань Академії Наук, треба мати якихось необхідних заходів.

На мою думку треба зробити таке:

1) Насамперед призначити керівника Видавництва, якому можна б було доручити налагодження роботи по Видавництву в цілому та до якого можна б було звертатися у справах Видавництва;

Основний оперативний склад робітників В-ва, як видно з поданого списку, залишився на місці (літтредактори, коректори, бухгалтерія). Отже за вказівками керівника він може одразу приступити до роботи по підготовці матеріалів до друку; робота ця потребуватиме чимало часу, отже мені здається її можна було б розпочати тепер же.

2. Негайно поповнити щільний зв'язок з Львівською друкарнею (вул.Оссолінських, 11), яка раніш обслуговувала Видавництво і в якій залишалось багато видавничого білого, кольорового паперу, придатного для друкування видань Академії Наук; туди ж тим часом можна було б здавати рукописи для складання та друкування.

3„ Крім Львівської друкарні негайно приступити до організації ремонту пошкоджених машин та взагалі налагодження друкарні в Київі;

4. Через те, що друкарня не може залишатись у тому будинку, де вона містилася досі, треба негайно підшукати придатний для неї будинок і почати перевозити туди все, що залишилось від розгрому.

5. На мою думку, справу з перевезенням та організацією друкарні треба було б доручити колишньому технічному директорові нашої друкарні п.Веднарському Аркадію Йосиповичу (вул.Франка, 3), людині добре обізнаній в справах управління поліграфічними підприємствами.

 

Уповноважений колективу

Видавництва Академії

Наук України                                                                                                        (Й.Тітов)

4.Х.1941 р.

 

 

ДАКО, Ф. Р-2462, оп. 1, спр. 2, арк. 1-4.