Документи

Книга 2 | Том 1 | Розділ 1. Діяльність німецьких і місцевих каральних органів в окупованому Києві

Повідомлення Оперативної групи “С” Поліції безпеки та СД про мінування, вибухи та пожежі у центрі Києва (з донесення про події в СРСР № 97). Берлін, 28 вересня 1941 р.

28 вересня 1941 р.

Текст (укр.) Текст (нім.)

Переклад з німецької

 

Берлін, 28 вересня 1941 р.

Начальник Поліції безпеки і СД

  • IV A 1 – В. Nr. 1/В 41 gRs –

 

Таємна справа Райху! 48 примірників

36-й примірник

Донесення про події в СРСР № 97

[...]

Оперативна група “C”

Місце дислокації: Київ

Передова команда ІV-А разом з бойовими частинами з 19 вересня у Києві. Штаб групи прибув 24 вересня. Місцем розташування штабу передбачено і закріплено будинок НКВС по вул. 25-го Жовтня. Сьогодні вранці будівлю звільнено і зайнято резервне приміщення у колишньому царському палаці. Місто на момент вступу військ майже не зруйноване. На головній вулиці зведені численні барикади та протитанкові загорожі. Ще й до того ж найпотужніші оборонні споруди у місті. 20 вересня у повітря злетіла Цитадель*, при цьому загинули командир артилерії** та штаб.

24 вересня сильні вибухи у приміщенні польової комендатури***, вогонь, який при цьому спалахнув, ще не погашений. Палає у самому центрі. Найкращі будинки зруйновані. Боротьба з вогнем результату досі майже не дала. Віднині підривання з метою локалізації. Вогонь зовсім поряд із службовим приміщенням. З цієї причини проведено вимушену евакуацію. У результаті вибухів значні пошкодження у середині та ззовні будинку. Вибухи ще тривають. Також виникають пожежі. Дотепер виявлено у будинках 670 мін. За знайденим планом мінування4* усі громадські будинки та місця заміновані, серед них, ймовірно, також будинок майбутнього службового приміщення. Будівлю якнайретельніше оглянуто. При цьому вилучено і знешкоджено 60 пляшок “коктейлю Молотова”. У Музеї Леніна – 70 центнерів динаміту, вибухнути який мав за допомогою радіосигналу5*.

Неодноразово помічено, що пожежі виникали у момент зайняття будинків. Як доведено, вирішальну участь у підпалах брали євреї. Нібито проживає 150000 євреїв6*. Перевірити ці дані поки що неможливо. Під час першої акції заарештовано 1600 осіб, розпочато заходи щодо обліку всіх євреїв, передбачено стратити щонайменше 50000 євреїв. Вермахт схвалює заходи і просить радикальних дій. Міський комендант7* просить публічно стратити 20 євреїв. Найбільше заарештовано працівників НКВС, комісарів, партизанських ватажків і партизанів. За достовірною інформацією у Києві винищувальний батальйон НКВС, а також велика кількість енкаведистів. Сьогодні вранці зафіксовано ворожі диверсії. Нав’язано контакти з Вермахтом і органами влади. Вирішальна роль при призначенні Міської управи. Укорінено агентів. Прибула передова команда вищого керівника СС і поліції. Докладні повідомлення далі будуть.

Від Оперативної групи “D” повідомлень немає.

[...]

КОМЕНТАРІ

*...злетіла Цитадель... – Цитаделлю з середини ХІХ ст. стала називалася Стара Печерська фортеця, збудована у 1706–1708 рр. за наказом Петра І на Печерських пагорбах навколо Києво-Печерської Лаври частково на старих київських укріпленнях ХVII ст., постійно удосконалюючись протягом XVIII ст. З 1830 р. розпочалося будівництво Головної Київської (Нової Печерської) фортеці, в якій старим укріпленням XVIII ст. було відведено роль цитаделі. На початок 1860-х рр. Нова Печерська фортеця складалася з таких частин: ядро – Цитадель та двох самостійних укріплень – Васильківського і Госпітального. Вибух, про який йдеться у документі, стався у Києво-Печерській Лаврі – центрі Цитаделі. Був підірваний оглядовий майданчик “Вид” (док. № 23, док. “Запис києвознавця Д. Малакова розповіді колишнього сапера лейтенанта М. Татарського...”).

**...при цьому загинули командир артилерії... – це був полковник Ганс-Генріх фон Зайдліц унд Голау (Київ у дні нацистської навали. За документами радянських спецслужб. – К. ; Львів, 2003. – С. 205–206, док. “Повідомлення Оперативної групи “С” [...] з донесення про події в СРСР № 106...”).

***...сильні вибухи у приміщенні польової комендатури... – вибухи та пожежа на Хрещатику розпочалися 24 вересня у другій половині дня в будинку по вул. Хрещатик, 28/1, в якому розмістилася німецька польова жандармерія, а польова комендатура розмістилася поруч по вул. Хрещатик, 30/1 у будинку однойменних готелю і кінотеатру “Спартак” на 3-му і 2-му поверхах та магазину “Фарфор–Фаянс–Скло” на 1-му поверсі. Вона вибухнула пізніше (див. коментар 28* до док. “Спогади Н. Лінки (Геппенер) “Великая Отечественная война 1941–1945 гг. (Киев)”...”).

4*...За знайденим планом мінування... – план мінування Києва склав, ймовірно, лейтенант Борис Левченко, командир одного з окремих взводів спеціального призначення ПЗФ, який зголосився вказати заміновані об’єкти (детальніше див. коментар 7* до док. “Запис києвознавця Д. Малакова розповіді колишнього сапера лейтенанта М. Татарського...”).

5*...У Музеї Леніна – 70 центнерів динаміту, вибухнути який мав за допомогою радіосигналу... – Музей Леніна (вул. Короленка, 57) був замінований об’єктними радіокерованими фугасними мінами (Ф-10) 11-им окремим взводом спеціального призначення ПЗФ під командуванням лейтенанта М. Татарського (див. док. “Розповідь колишнього начальника штабу 207-го окремого батальйону інженерних загороджень полковника у відставці О. Немчинського...”, “Запис києвознавця Д. Малакова розповіді колишнього сапера лейтенанта М. Татарського...”; Малаков Д. Київ 1939–1945. Фотоальбом. – К., 2005. – С. 172–175).

6*...проживає 150000 євреїв... – у А. Круглова, який опублікував частину цього документа у перекладі, це місце прокоментовано наступним чином: “В Киеве согласно переписи 1939 г. проживали 224236 евреев (26,48% населения)”. Враховуючи, що населення міста на час вступу німців скоротилося майже вдвічі, приблизно до 400 тис., за рахунок призову до лав Червоної армії та евакуації на Схід, а цей процес торкнувся і представників єврейської національності, можна вважати, що так само щонайменше вполовину скоротилася і кількість єврейського населення Києва. Тому зазначена у документі цифра є досить перебільшеною (Без жалости и сомнения: Документы о преступлениях оперативных групп и команд полиции безопасности и СД на временно оккупированной территории СССР в 1941–1944 гг. / Сост. А. Круглов. – Ч. III. – Днепропетровск, 2009. – С. 72; коментар 87* до док. “Спогади Н. Лінки (Геппенер) “Великая Отечественная война 1941–1945 гг. (Киев)”...”).

7*...Міський комендант... – генерал-майор, бригадефюрер СС Курт Ебергард

 

Berlin, den 28.09.1941

Der Chef der Sicherheitspolizei und des SD

  • IV A 1 – В. Nr. 1/В 41 gRs –

 

Geheime Reichssache!1 48 Ausfertigungen

36.2 Ausfertigung

Ereignismeldung UdSSR Nr. 97

[...]3

Einsatzgruppe C

Standort Kiew

Vorkommando IV-A seit 19.9. unmittelbar mit kämpfender Truppe in Kiew. Gruppenstab ist am 24.9. nachgezogen. Als Sitz des Gruppenstabes Dienstgebäude NKWD, Strasse des 2[5].4 Oktober vorgesehen und sichergestellt. Gebäude heute früh geräumt und Notquartier im ehemaligen zaristischen Schloss genommen. Stadt beim Einzug der Truppen kaum zerstört. In Hauptstrasse zahlreiche Barrikaden und Hindernisse für Panzer angewandt. Auch sonst intensivste Verteidigungsanlagen innerhalb der Stadt. Am 20.9. Zitadelle in die Luft geflogen, hierbei Artillerie-Kommandeur und Stab Tod gefunden.

Am 24.9. schwere Explosionen in den Räumen der Feldkommandantur, hierbei zum Ausbruch gekommenes Feuer noch nicht gelöscht. Feuer mitten im Zentrum. Wertvollste Gebäude zerstört. Bekämpfung bisher nahezu wirkungslos. Nunmehr Sprengungen zur Eindämmung. Feuer in nächster Nähe der Dienststelle. Aus diesem Grunde zwangsweise geräumt. Durch Sprengungen erhebliche Schäden im und am Gebäude. Detonationen dauern noch an. Auch Ausbruch von Bränden. Bisher 670 Minen in Gebäuden vorgefunden. Nach einem vorgefundenen Minenplan sämtliche öffentliche Gebäude und Plätze unterminiert, darunter auch angeblich Gebäude der zukünftigen Dienststelle. Gebäude intensivst durchsucht. Hierbei 60 Molotow-Flaschen Sprengmittel gefunden und beseitigt. Im Lenin-Museum 70 Zentner Dynamit, deren Explosion durch Rundfunk ausgelöst werden sollte.

Wiederholt beobachtet, daß im Augenblick der Übernahme von Gebäuden Brände ausgebrochen. Nachgewiesenermaßen Juden an den Brandstiftungen maßgeblich beteiligt. Angeblich 150000 Juden vorhanden. Überprüfung dieser Angaben noch nicht möglich. Bei erster Aktion 1600 Festnahmen, Maßnahmen eingeleitet zur Erfassung des gesamten Judentums5, Exekution von mindestens 50000 Juden vorgesehen. Wehrmacht begrüßt Maßnahmen6 und erbittet radikales Vorgehen. Stadtkommandant öffentliche Hinrichtung von 20 Juden befürwortet. Größere Anzahl NKWD-Beamten, Polit[ischen] Kommissare, Partisanenführer und Partisanen festgenommen. Nach glaubwürdigen Informationen Zerstörungsbataillon der NKWD, sowie große Anzahl von NKWD-Männern in Kiew. Heute früh feindliche Anschläge erfaßt. Fühlung mit Wehrmacht und Behörden aufgenommen. Bei Einsetzung der Stadtverwaltung maßgeblich mitgewirkt. V[erbindungs]-Männer eingebaut. Vorkommando des Höheren SS- u[nd] Pol[izei]-Führers eingetroffen. Ausführliche Berichte folgen.

Von der Einsatzgruppe D liegen keine Meldungen vor.

[...]7

 

Києво-Печерська Лавра у часи Другої світової війни. Дослідження. Документи / Упоряд. Т.М. Себта, Р.І. Качан. – К.: “Видавець Олег Філюк”, 2016. – C. 321–323 (Коментарі. – С. 346)