Документи

Книга 2 | Том 2 | Розділ 2. Радянське підпілля в окупованому Києві. Боротьба і загибель

Витяг з протоколу № 110 засідання бюро Київського міського комітету КП(б)У від 5 липня 1946 р.

05 липня 1946 р.

Текст (укр.)

КОПИЯ

 

Архивная справка

 

ВИТЯГ З ПРОТОКОЛУ № 110

ЗАСІДАННЯ БЮРО КИЇВСЬКОГО МІСЬКОГО

КОМІТЕТУ КП(б)У

від 5 липня 1946 р.

 

13. Про затвердження звіту Київського підпільного Міськкому КП(б)У за період вересень 1941 р. – червень 1942 року.

 

Доповідає т. Ішмурат

Висловились: т.т. Москалець, П'ятніченко, Громико, Горбань.

 

Бюро Міськкому КП(б)У відмічає, що залишений на період німецької окупації в м. Києві основний підпільний Міськком КП(б)У в вересні 1941 року приступив до роботи, в складі заступника секретаря В.І. Хохлова, членів – В.І. Кудряшова та М.П. П'ятака.

Через відсутність зв'язку з основним підпільним Міськкомом КП(б)У також приступив до роботи запасний підпільний Міськком КП(б)У в складі: секретаря – С.Г. Бруза, заст. секретаря П.Т. Громико, членів В.І. Артамонова і Г.С. Подшивалової, який з грудня 1941 року після встановлення зв'язку з основним підпільним Міськкомом КП(б)У, активно допомагав йому в роботі.

З поверненням в жовтні 1941 року секретаря Київського Міськкому КП(б)У по кадрах т. К.П. Івкіна, склад підпільного Міськкому КП(б)У було поповнено т.т., Ф.Ф. Ревуцьким (бувш. інструктор Міськкому КП(б)У), Ф.Д. Зубковим (був. директор Цегельного заводу), С.А. Пащенко (був. начальник цеху КПВРЗ). Секретарем підпільного Міськкому КП(б)У було обрано т. К.П. Івкіна. В лютому 1942 року до складу підпільного Міськкому КП(б)У було додатково введено Г.І. Куліка (бувш. інструктор Обкому КП(б)У) і І.Р. Кучеренко (був. секретар Міськкому ЛКСМУ), який згодом став зрадником.

В зв'язку з масовими арештами, загибеллю великої кількості підпільних робітників і припиненням роботи шести підпільних райкомів КП(б)У і ряду організацій, підпільний Міськком КП(б)У в жовтні 1941 року посилено розпочав підбір і залучення до активної роботи нових кадрів підпільних робітників з партійних і непартійних більшовиків, які залишились на окупованій території.

В умовах переслідувань, жорстокого терору, відсутності матеріально-технічної бази, підпільний Міськком КП(б)У під керівництвом т.т. Івкіна і Хохлова з листопаду 1941 року розгорнув підпільну роботу, створив актив підпільних робітників при Міськкомі в кількості 126 чол., з них комуністів – 47, позапартійних – 66, комсомольців – 13, організував нові райкоми КП(б)У: Печерський, Кагановичський, Молотовський, Сталінський, Ленінський, Дарницький та підпільні РК ЛКСМУ, створив 18 підпільних партійних організацій і груп, якими систематично керував і практично допомагав в роботі.

Підпільний Міськком КП(б)У встановив 40 конспіративних і явочних квартир, організував підпільні примітивні друкарні.

З метою встановлення зв'язку з «великою землею» та одержання правдивої інформації про стан на фронтах Вітчизняної війни було встановлено до 10 радіоприймачів, через які приймались виступи товариша Сталіна, зведення Радінформбюро і інша інформація.

Підпільний Міськком КП(б)У випустив великим тиражем (понад 300 тис. прим.) доповіді товариша Сталіна, антифашистські листівки і зведення Радінформбюро, які розповсюджувались через підпільні райкоми, а також через актив робітників.

При підпільному Міськкомі КП(б)У під керівництвом тов. Кудряшова, діяла винищувально-підривна організація, яка провадила диверсії на залізничному транспорті, підприємствах, винищувала німецьких солдат, офіцерів, німецько-українських націоналістів. Активну участь в цій організації брали т.т. Ревуцький (член підпільного Міськкому), Левіцький, Сікорський, Пащенко (член Залізничного підпільного райкому КП(б)У) та комсомолка Таня Маркус.

Підпільним Міськкомом були чотири рази надіслані зв'язківці через лінію фронту в ЦК КП(б)У з матеріалами про стан роботи Київської підпільної організації. Зв'язківці т.т. Козак Олександр й Гурська Марія виконали завдання – перейшли лінію фронту і доставили матеріали секретарю ЦК КП(б)У тов. Коротченко, а потім повернулись назад з вказівками ЦК КП(б)У. В свою чергу ЦК КП(б)У були надіслані до підпільного Міськкому КП(б)У зв'язківці т.т. Майоров, Левченко, Шийко, Сиромятнікова, Родіна. Таким чином, був встановлений постійний зв'язок з ЦК КП(б)У.

За рішенням підпільного Міськкому КП(б)У було утворено штаб на чолі з т. Кудряшовим В.І. по підготовці бойових резервів для партизанських загонів. Штаб організував бойові групи в районах Київської, Житомирської, Чернігівської областей під керівництвом т. Дивоніна К.М., до яких через підпільну групу т. Сороки Н.А., яка діяла на Наводницькому мосту надсилались звільнені нею військовополонені, колишні бійці Червоної Армії, направлялось багато зброї, боєприпасів. Бойові групи Дивоніна стали ядром організації трьох партизанських загонів з'єднання ім. М.С. Хрущова.

У квітні 1942 року підпільний Міськком КП(б)У створив Київський партизанський загін з 100 чоловік, партійно-комсомольського активу. Командиром загону був т. Кудряшов і комісаром т. Пащенко. В зв'язку з арештом і провалом Міськкому КП(б)У, загін своєї бойової діяльності не розпочав. Частина складу партизанського загону на чолі з т. Куліком пішла до Чернігівських лісів, де продовжували озброєну боротьбу проти німецьких загарбників.

В зв'язку з посиленням переслідування німецькими карними органами, а також в зв'язку з зрадництвом Кучеренко, Арістархової, Романченко, протягом червня 1942 року пройшли масові арешти підпільних робітників Міськкому і райкомів КП(б)У. Загинули в боротьбі з німецькими окупантами т.т. Івкін, Бруз, Кудряшов, Ревуцький, Пащенко. Всього загинуло майже половина активу підпільного Міськкому КП(б)У.

В зв'язку з арештами і провалом припинили роботу основний і запасний підпільні Міськкоми і райкоми КП(б)У (Сталінський, Молотовський, Кагановичський, Жовтневий). Після провалів Міськкомів КП(б)У продовжували активну роботу Печерський, Подольський РК КП(б)У і Залізничний РК КП(б)У, який фактично виконував роль підпільного Міськкому КП(б)У.

За відважну героїчну боротьбу з німецько-фашистськими загарбниками в підпіллі члену підпільного Міськкому КП(б)У т. Кудряшову В.І. і секретарю Залізничного підпільного райкому КП(б)У т. Піроговському О.С. посмертно присвоєно звання Героя Радянського Союзу. Нагороджені урядом т.т. Бруз, Ревуцький, Зубков, Громико, Пащенко і інші.

Всю свою діяльність Київський підпільний Міськком КП(б)У провадив під керівництвом ЦК КП(б)У і особисто т.т. М.С. Хрущова і Д.С. Коротченко.

Бюро Міськкому КП(б)У – постановляє:

1. Звіт про діяльність Київського підпільного Міськкому КП(б)У, який діяв з вересня 1941 року до червня 1942 року – затвердити.

2. Затвердити склад підпільних робітників Міськкому КП(б)У в кількості 126 чоловік.

3. Просити Обком КП(б)У і ЦК КП(б)У представити до урядової нагороди за самовіддану, активну боротьбу проти німецько-фашистських загарбників в підпіллі т.т. К.П. Івкіна, Г.І. Куліка, В.І. Артамонова і інших товаришів, згідно списку.

 

СЕКРЕТАР МІСЬККОМУ КП(б)У

(ГОРБАНЬ)

ВЕРНО:

Хранитель фондов Партархива Киевского обкома КП(б)У

(КУСТОВА) (подпись)

ДАКО, ф. П–4, оп. 2, спр. 9, арк. 1–3.