Документи
Структура, повноваження, ранги, діяльність німецької поліції та служби безпеки, у тому числі й щодо знищення цивільного населення
[ 1943 р. ]
СХЕМА «СІПО І СД»
Інакше як в Німеччині, де вся поліція ділиться на три самостійні частини: Шуцполіція (Шупо) Кримінальна поліція (Кріпо) Гегайме Штатсполіцай (Гестапо) на зайнятих теренах формують німці поліцію дводільно: Шуцполіцай і Зіхергайтсполіцай і СД. Обидві підчинені «СС унд поліцайфюрерові». Особливу роль відіграє «Сіпо і СД», що є властиво справжнім керманичем життя та контролером, чи стисло переводять загальні напрямкі політики.
Уряд називається «Командир дер Зіхергайтсполіцай унд десс СД ін…». Він підлягає місцевому «СС унд поліцайфюрерові», одначе всякі звіти і інструкції ідуть безпосередньо до і від централі в Києві. Полізайфюрерові стало звітує, але в праці фактично від нього незалежний.
Уряд построєний за слідуючою системою:
ІV –"– політично-слідчий (відповідає в Німеччині Гестапо)
Інформативна служба – нахріхтендінст.
Командир завше в ранзі штурмбанфрюрера, або оберштурбанфюрера, завжди старий партієць, звичайно старий комісар (офіцер) гестапо. Відповідає за цілість праці дуже централістично з’єднує діяльність всіх відділів. Всі справи, що приходять до уряду, аж з його візою ідуть до опрацювання. Всі звіти, що ідуть до централі підписує не той референт, що їх опрацював, а командир. До рішення командира ідуть всі справи, що їх ведуть ІV і V відділи і він рішає про звільнення і кару. Його заступник в чині гауптштурмфюрера, поза сповненням обов’язків командира в часі його неприсутності весь час веде всі біжучі справи та в той спосіб відтяжує в праці командира. Він переглядає всі справи приходячи і прикладає командирові до візи. Всі справи з четвертого і V відділів ідуть теж в перші його руки, як вони ще не зовсім доведені до кінця, він дискутує і завертає, а командир дістає справу до вирішення, коли вона остаточно доведена до кінця.
ІІ відділ господарський заряд. Сюди належить заряд будинками, кухнею, автопарком, тюрмою, карним табором, теж канцелярія, архів, картотека належить сюди.
ІІІ відділ СД (Зіхергайтсжінст – служба безпеки) ісповняє ті самі обов’язки, що СД в Німеччині, де воно відділене зовсім від кримінальної (Кріпо) та політичної (гестапо) поліції. СД це первісна служба безпеки внутрі партії, обгортає зараз ціле життя. Завдання ІІІ-го відділу виключно інформативні. Ніякої політичної акції він не переводить. Він слідкує, чи життя іде за програмовою лінією та звітує про всі сторінки життя. В цьому відділі працюють майже виключно люди з вищою освітою, інтелігентні. Працюють через своїх довірених (Фертраунгсман, Фаунман) по всяких установах і по всіх верств населення. Обсервують в рівній мірі місцевих як і німців. Діяльність та особисте життя партійців теж під їх обсервацією.
Становище цього відділу дуже самостійне. Його обсервації підлягає взагалі навіть цілість діяльності (Сіпо унд СД), тобто всі другі відділи, І, ІІ, ІV, V. Він звітує об’єктивно про настрій серед населення, про умови життя, про реакції на всі німецькі потягнення, про вплив німецької та більшовицької пропаганди, про фольксдойчів, про їхню вартість, настрої, життя і т.д. Церква, шкільництво, суспільне здоров’я теж становить предмет зацікавлення того відділу, культурні установи, комітети, редакції, театр, церква під сталою обсервацією цього відділу. Ціла адміністрація і господарка підлягає їхній обсервації і критиці. Поведінка поодиноких визначних осіб в адміністрації, надужиття поведінки з місцевими, наслідки цього і т.д.
Цей відділ ділиться ще дальше приблизно в цей спосіб: А. національності; Б. адміністрації; Ц культура; Д. господарка.
Звіт ІІІ-го відділу визначається правдивістю та вірністю оцінки. Дуже прецизно звітується про німецькі надужиття, поведінку з місцевими, настрої серед українців, та причини, що їх викликають. Старанній обсервації підлягає розбудова господарки, неможливість цього співдіяння без українців і т.д. ІІІ відділ ознайомлений з правдивою силою українців, їх вартістю, спроможністю і т.д. Та при цьому цей відділ найкраще поінформований про загальні лінії політики, про німецькі цілі на сході та про методи сягнення їх.
ІV відділ політично слідчий. Найсильніше розбудований на ряд підвідділів. Веде конкретну поліційну роботу проти всіх політичних контрагентів. Обіймає діяльність комуністів, ОУН, мельниківців, білогвардійців, церкви. Осібний підвідділ – це провини німецький горожан (цивільних).
Працівники цього відділу держать ще довірених на свою руку, що працюють в їхньому ресорті. Цей відділ рекрутує своїх конфідентів майже виключно з тих, що відбули свою кару за політичну провину, тому що від кожного звільненого з тюрми вимагають дільшої співпраці, хоча з другої сторони, коли людина пізніше не співпрацює, немає якогось особливого натиску.
V відділ кримінально слідчий. Складається з кількох німецьких урядовців, т.зв. ГКД (Гільфскримінальдінст – Допоміжна Кримінальна Служба), що зложена з місцевих. Німецькі урядовці опрацьовують винувачених с німець, фольксдойч, ГКД і інші.
ГКД складається мішано: з українців і москалів і на них лежить тягар кримінальної праці. Біля одної третьої урядовців ГКД творить штаб (подібно построєний, як ціла схема СД), решта розділена на кримінальні референти при всіх дільницях міської поліції. З великим старанням змагається СД прочистити ГКД від хуліганів і злодіїв, що на початку опанували всі поліції та ще тепер становлять ядро шуцполіції. Крім підставової кримінальної діяльності має ГКД тож другу ділянку праці, важну, провірка політичної благонадійності. В цій ділянці не веде воно ніякої самостійної праці, тільки дістає від випадку до випадку при порученнях прослідити минувшину поодиноких осіб та їх теперішнє відношення до влади.
Цих перевірок є стало дуже багато і проводять їх дуже поверхово. Однак без того було б німця неможливо дістати взагалі який-небудь погляд на людей. Політично перевіряються зараз всі, що дістають де-небудь працю.
Самостійно та особливо конспіративне становище в цілому «Сіпо і СД» займає і інформативна служба (нахріхтендінст). При помочі самостійної сітки агенти провадить вона контррозвідку проти більшовицьких агентів, комуністів і ОУН.
Ціла установа, що складалася ще літом 1942 р. з кількох чоловік, зараз незвичайно сильно розбудована. В обласній централі з цілим штабом перекладачів, шоферів, варти з місцевих є зараз ок. 100 штату. В цьому біля 50 німецьких горожан, а 10 до 12 офіцерів. Німці з Німеччини – це таможні кримінальні урядовці та комісари. Невелика кількість працівників та комісарів гестапо. Люди переважно старші та переважно великі труси. Між кримінальними урядовцями дуже багато примітивно думаючих. Офіцери освідчені, з вищою освітою і інтелігентні. Не можна їх недооцінювати.
В області по всіх важніших осередках є філії СД (Аусенштайль). Залога 4–5 німців з Райху, в цьому один офіцер або штурмшарфюрер. Крім цього перекладачі та допоміжний персонал. По філіях немає очевидно того розчленування праці, що в централі. Конкретна праця «Сіпо і СД» переводиться за слідуючою схемою. Кожна справа, що приходить до уряду, іде попереду до картотеки, де реєструється, відтиля до командира, згл. заступника, де дістає візу та скерування до відповідного відділу. Начальник відділу ознайомлюється зі справою і передає до одного з референтів. Цей теж ознайомлюється з нею і залежно від ваги, або зараз береться опрацьовувати, або відкладає в чергу, зарядивши, що евентуально арештування відповідних осіб.
Коли іде, напр., про донос, писаний не по-німецьки, або якась ненімецька установа, передає акт без перекладу, зараз при відборі справи і дижурці, перекладач одним-двома реченнями характеризує справу. Точний переклад робиться пізніше при опрацюванні справи або перекладачем референта, або осібною групою перекладачів при канцелярії. Акти справи так довго лежать у референта, аж поки він її не опрацює. Поступування вповні залежить від його ініціативи, хіба що якусь особливу важну справу перебере в тягу слідства начальник. Слідчий арештує відповідних людей, або сам виїжджаючи з своїм перекладачем туди автом (кожний референт має приділеного одного перекладача фольксдойча, що ходить теж у мундирі, але без відзнак) або заряджує арештування через ГКД. Свідків викликає він, теж нормально, через ГКД. Лиш, де замішані німці, проводиться так, щоб ГКД нічого не знало. Справи ведуться звичайно дуже поволі. Люди сидять місяцями від арешту до присуду. В найкращому разі триває це два-три тижні.
Слідчий проводить допит при помочі перекладача і зізнання списує. Побої стосуються часто, як правило всюди, де арештований не признається. Рафінованих тортур не стосується, але б’ється день-в-день, аж до мління. Так через довший час. Є випадки смерті під буками. В особливо рідких випадках слідчий виїжджає з перекладачем на місце факту, та там переводить коротке слідство. По поясненні справи пише слідчий звіт про справу з пропозицією кари або звільнення. Звіт іде разом з усіма актами до начальника відділу, а як він апробує до начальника командира та до командира, що вирішує справу. Акти про переслухання та звіт остаються в архівах СД.
Як кари стосується табір праці до 5 літ і кару смерті. Критерій кари: заслуговує за політичні провини кожний, в кому проявляється характер і хто через те міг би стати шкідливий німцям.
Кари відбувають в’язні в таборі праці, що стоїть під наглядом СД. В’язням подається вимір кари лиш дуже пізно і не офізивно, так що ніхто не знає твердо, скільки йому ще сидіти. Зрештою трапляється, що як хто являється добрим фахівцем та до того конечним для СД чи табору, то йому прибавляють кари чи без причини засуджують, щоб не втратити робітника. Режим в таборі дуже жорстокий. За спробу втечі кара шибениці, розстріл хворих та нездібних до праці, збірна відповідальність доведена до того, що в разі частіших втеч переводиться десятківання, розстріл перед очима всіх і т.д.
Смертних присудів не оповідається присутнім. Екзекуція відбувається партіями. Засуджені ждуть, аж поки їх не назбирається певна кількість. Найчастіше відбувається екзекуція ранком, хоч при більшій кількості засуджених розтягається акція на цілий день. Засуджених вивозять з тюрми автом. На грузовик грузять 20–25 чоловік. Всі речі кажуть забрати з собою. На машину сідає теж близько 5 чоловік конвою, коли при звичайному транспорті конвой буває не більше як 1 чол. На місці страчення в’язням кажуть роздягатись. Мужчинам до гола, жінкам верхню одежу. Ці речі остаються в машині і потім ідуть після дезінфекції найчастіше в облік за продукти для покращення харчу для працівників СД. Сам присуд смерті виконується в різний спосіб, залежно від звичаїв місцевого СД. Найчастіше екзекуції проводять в глибоких протитанкових ровах, десь за містом. Тоді кількох останніх в’язнів мусить засипати попередніх, в кінці остається один, що врешті теж гине. Буває те, що працю гробокопів сповняє стало повна група в’язнів, що їх приводять. Та це теж лише з призначених на смерть, які теж по якомусь часі будуть розстріляні, щоб не було свідків екзекуції. Стріляють з пістоля або з автомату, найчастіше так, що в’язні за порядком сходять з грузовика і клякають на краю рова. Один німець, звичайно старий працівник гестапо, вбиває одним або короткою сальвою стрілів в потилицю. Грузовик стає так, щоб з нього не було видно безпосередньо екзекуції. Кругом машини і по всьому місці розстрілу стоїть сильна варта з 5 до 20, залежно від величини акції.
В околицях, де є копальні, розстріли відбуваються в шахтах: в’язні підходять одинцем до опушеної ями, клякають і дістають кулю з пістоля в потилицю. Є шахти, в яких вже на дні лежать тисячі трупів.
В практиці СД послуговується також смертю через отруєння газами. В’язнів вивозять грузовиком із критою щільною залізною кабіною. На місці страчення двері з кабіни закривають і включать на кілька хвилин відхідні гази з мотору. Своєрідно приставляються великі екзекуційні акції, що їх німці пристосовують до жидів, коли на раз ліквідується кілька, кільканадцять, а і то кількадесять чоловік: мужчин, жінок і дітей. З концтабору вивозиться їх так, що ніхто не додумується куди. Місце екзекуції – великий протитанковий рів. Щоб трупи зайняли якнайменше місця, засуджені дістають наказ роздягнувшись, лягти тісно один коло одного на дні рову. Ті рови бувають до 4,5 м, глибокі і 5 до 8 м. Німці озброєні автоматами проходять рядами та ліквідують їх в такій позиції. На верству трупів лягає друга верства і т.д. Процедура продовжується доти, аж поки рів не стане повний. Тоді виділена група в’язнів, що їх удержується в надії, що вони стануть в живих, засипає трупи. Накінець, розстрілюється самих гробокопів. Характерним є те, що при всяких екзекуціях майже не стрічається випадків утечі або протестів, чи гідного заховання в обличчі певної смерті. Особливо жиди відзначаються дивним фаталізмом. З незрозумілою слухняністю підпорядковуються всяких зарядженням і вмирають як худоба без тіні якоїсь людської поведінки. Часто вмирають зі словами: «Гайль Гітлер», думаючи так, в останній момент помогти. Гідною поведінкою відзначаються деколи комсомольці. Одиничні спроби втечі при масових акціях і то незвичайно рідко. Масова спроба втечі довела б напевно частину до позитивного успіху, але характерне те, що навіть коли один почне втікати, решта остає спокійна, та жде смерті. Певні шанси могла б навіть мати індивідуальна втеча, при менших екзекуціях, головно в закритому терені напр. шахтах оскільки б в’язень вирвав несподівано з рук вартового автомат.
Погляд гестапівців на безвольне заховування в’язнів під час екзекуції такий, що це діється завдяки повному вичерпанню, що в ньому перебувають в’язні. Незвичайно поганий харч протягом кількох тижнів доводить до упадку сил, що унеможливлює всяку інтенсивнішу акцію фізичну та до того психічного ступеня.
Поблизу фронту діють інакше сформовані відділи СД, т.зв. «Айнзатскомандос», що зв’язані не з місцем, а з якоюсь оперуючою армією. Вони просуваються безпосередньо за фронтом, в’їжджають в місто після 2–3-ох днів по занятті і визначаються в своїх праці бистротою поступування та великою ефективністю. Поступування відбувається без писаних протоколів слідства, про справу остається лише короткий звіт і залежно від обставин, стосується іноді практично лиш одну кару, смерть або звільнення. Причому критерієм є чи дана особа, може стати небезпечною для німців чи ні. Про вирок дицидує теж командир поодинокої «Айнзатцгруппе» [нрзб.].
| Комір (лівий бік) | пагон: лівий рукав | Назва: |
| Жужва: | ||
| 1) | СС-Ман (СД-Ман) | |
| 2) | Штурман | |
| 3) | Роттенфюрер | |
| Підстаршини: | ||
| 1) | Чорно-срібна пластинка | Унтершарфюрер |
| 2) | Шарфюрер | |
| 3) | Обершарфюрер | |
| 4) | Гаутшарфюрер | |
| 5) | Штурмшарфюрер – є лише при СД. При СС немає. Відповідає майстрові при шуцполіції. На тов. правах офіцера. | |
| Старшини: | ||
| 1) | Срібний – гладкий | Унтерштурмфюрер |
| 2) | Оберштурмфюрер | |
| 3) | Гауптштурмфюрер | |
| 4) | Штурмбанфюрер | |
| 5) | Оберштурмбанфюрер | |
| 6) | Штандартенфюрер | |
| Генерали: | ||
| 1) | Генеральський пагон золотий плетяний | Оберфюрер |
| 2) | Бріґадерфюрер | |
| 3) | Групенфюрер | |
| 4) | Обенгрупенфюрер | |
| 5) | Райхсфюрер (Гімлер) | |
У СС-ів на комірі з правої сторони знак СС, з лівої – відзнака рангу. Комір до защіплювання вгору, або до викладання. Як комір виложений, сорочки не видно. Без краватки.
СД має з правого боку на комірі чорний ромбик без знаку СС, з лівого – відзнака ранку. На лівому рукаві на передрамені чорний ромбик з білими літерами СД. Краска та крій мундура дещо відмінний від СС. Комір завжди викладаний, чорна краватка. Обвідка пагонів у СД зелена, у СС-ів – залежно від роду зброї. Сам погон у всіх СС і СД чорний. Шапка у всіх з труп’ячою головкою. Форма не грає ролі.
При СД всі слідчі і референти є в ступні підстаршини, залежно від літ служби.
На офіцера треба відбути відповідні курси та поздавати іспити. Для тих, що не мають закінченої середньої освіти, особливі іспити зі загального образування.
1. Вахмайстер, 2. Ревіробервахмайстер, 3. Гауптвахмайстер, 4. Майстер (тов. права офіцера).