Документи
Акт обстеження комісії Київської міської управи про результати робіт, що проводилися на території Києво-Печерської Лаври
Липень 1943 р.
Акт обстеження Лаври
20-го липня 1943 року старший контролер-інспектор Правничої секції VI-А Управи м. Києва ВИШНЕВЕЦЬКИЙ М.М., зав[ідуючий] групою цивільного Будівництва Секції ХІІ-А архітектор ВЕРБИЦЬКИЙ О.М. провели ревізійне обстеження робіт по розробці матеріалів на території верхньої Лаври, при чому допитом і на підставі документів встановлено:
З метою організації систематичної розробки лаврських руїн і збереження Успенського Собору – Управління міського інженера по цьому питанню запросило міркувань наукового робітника П. КУРИННОГО, який подав записку про історичне значення Успенського собору, проект організації робіт по розкопках і орієнтований розрахунок витрат по цих роботах.
На підставі цього міський інженер подав 22 червня 1942 р. голові міста Л. ФОРОСТІВСЬКОМУ доповідну записку щодо збереження руїн Успенського Собору[,] в якій радив скласти комісію для вивчення руїн і керівництва розкопкою їх, з умовою[,] щоб ця комісія проводила свою роботу в співробітництві зі штабом п. А. РОЗЕНБЕРГА.
У наслідок цієї доповідної записки голова міста надіслав 6 серпня 1942 р. Штадткомісаріату листа[,] в якому звертав увагу на відсутність догляду за дренажами, на те, що в руїнах є багато матеріалу історичного значення – завдяки чому просив фінансувати зазначені роботи і дати дозвіл на прискорення роботи по розробці руїн Успенського Собору. Відповіді на цей лист одержано не було. Листом з 17/Х-[19]42 року Штадткомісар п. БЕРИДТ1 запропонував п. голові міста почати роботи по збиранню будматеріалів, кольорових металів і дзвонів з дзвіниці Шеделя на території Верхньої Лаври групою робітників у кількості до 100 осіб.
На цей лист Контора по розробці аварійних будинків (зав[ідуючий] МАСЛОВ) повідомила Арх[ітектурно]-Будів[ельне] Управління про неможливість виконання цих наказів, завдяки тому, що не були з’ясовані взаємовідносини між Конторою, РУКДО, Штадткомісаріатом, а також питання про фінансування цих робіт. Крім того[,] листом з 8/Х-[19]42 р. Контора просила звернути увагу референта при Генерал-комісаріаті п. ГЕ[Й]БЕЛЬ на необхідність перегляду вилученої з Успенського Собору міді, яка має наукове і художнє значення, але практичних наслідків від цього запрошення не було.
На підставі повідомлення зав[ідуючого] Конторою МАСЛОВА Арх[ітектурно]-Будів[ельного] Управління запитало розпорядження Штадткомісаріату по таким питанням: а) чи продовжувати лише розробку руїн Успенського Собору[,] чи розбирати і інші будинки; б) кому передавати матеріали[,] і хто буде фінансувати роботи; в) хто буде доглядати роботи з боку наукової експертизи. Одночасно Арх[ітектурно]-Будів[ельне] Управління повідомило Штадткомісаріат про те, що за розпорядженням коменданта п. МАЙСТЕРА мідь, дзвони та інші матеріали вже вивозяться з території Лаври. У відповідь на це запитання представники Штадткомісаріату п. БУРІШ листом з 28/Х-[19]42 р. повідомив, що роботи треба провадити по всіх пошкоджених будівлях верхньої Лаври, здачу матеріалів погодити з РУКДО і Штабом майора п. ШУ, про виявленні культурні цінності повідомляти штаб п. РОЗЕНБЕРГА. При наявності цих розпоряджень з листопада 1942 р. Контора (зав[ідуючий] МАСЛОВ, інж[енер] МАЙДАНОВ і прораб БОРЩОВ) почали провадити свою роботу на території Лаври. При чому об’єкти для розробок і елементи, які належало відбирати при розробці, відзначалися усно представниками Штадткомісаріату п.п. БУРІШЕМ, полковником ПЮШЕЛЕМ і АЛЬБРЕХТОМ.
Одночасно розробка лаврських споруд провадилася і іншими організаціями – військовими і німецькими фірмами за дозволом Штадткомісаріату і коменданта охорони Лаври МАЙСТЕРА.
Матеріали, які відбиралися Конторою, передавалися на матеріальний склеп, з якого по накладним і відпускалися.
За час з листопада 1942 року до 9 липня 1943 року Конторою відібрано матеріалів:
Лісо- 285,6 м3 на с[уму] 45182-38 Цегла 527765 шт. 98201-95
Мідь 21750 кг. [на суму] 55472-
Залізо 82084 [кг] [на суму] 44940-48
Дрова 609,3 с/м [на суму] 41780-04
Гроші, що були одержані за ці матеріали, витрачалися на оплату робітників, що провадили розробку.
Щодо матеріалів, які відбиралися іншими організаціями, то такі ними і вивозилися і обліку їм ніякого не велося, про що Контора повідомляла Арх[ітектурно]-Будівельне Управління 19/IV ц. р., матеріальне управління 17/ХІІ-[19]42 р. і складала на місці акти, наприклад, акт 22/ІІ-[19]43 року.
Завдяки тому, що конторі не було дано листовне розпорядження про проведення робіт надалі[,] Арх[ітектурно]-Будівельне Управління листом 5/ІІ-ц.р. запросило вказівок Штадткомісаріату[,] чи потрібно проводити роботи по розробці пошкоджених лаврських будівель надалі, що вже почато розробкою іншими організаціями, чи припинити будь-які розробочні роботи. Оскільки основне завдання – збір кольорових металів, Контора виконала. На це запитання представник Штадткомісаріату п. БУРІШ дав усне розпорядження роботи продовжувати.
Розпорядженням Голови міста з 27/ІІІ ц. р. № 109 було запропоновано припинити надалі провадити розробку будівель на території Лаври, але На[чальником] буд[івельного] відд[ілу] Штадткомісаріату п. АЛЬБРЕХТОМ було запропоновано з 2/IV ц. р. розробочні роботи продовжувати, а матеріали передавати РУКДО. За усним розпорядженням п. АЛЬБРЕХТА з 30/IV ц. р. розробочні роботи на території Лаври призупинено. Конторою було залишено лише 3-4 робітники, які провадили роботи по очистці території 9/VІІ ц. р.
На підставі наслідків обстеження треба констатувати, що:
- Контора виконавчих кошторисів і актів на проведення роботи не складала, завдяки чому неможливо з’ясувати, які саме розробочні роботи і в якому обсязі по одним і тим же об’єктам провадила контора[,] і які роботи провадили інші організації. Виконання розробочних робіт провадилося безпланово і без нової експертизи руїн (акт № 1 з 20/VІІ-[19]43 р. і доповідна записка інспектора Відділу Культури і Освіти з 7/IІІ-[19]43 року).
- У зв’язку з тим, що під руїнами Успенського Собору, згідно доповідної записки п. КУРИННОГО, є дуже цінний матеріал історичного та художнього значення, який буде псуватися від довгого перебування під руїнами – необхідно улаштувати зараз розкопки та вивчення цих руїн.
- Для збереження від дальшої руйнації Трапезної церкви треба залишити – вікна, двері і проєми та пробоїни на даху над хорами.
- У зв’язку з несправним станом дренажної сітки для попередження від обвалів архітектурних та інженерних споруд вжити відповідних заходів по цьому питанню.
- Остаточно з’ясувати питання про передачу верхньої Лаври у відання М[іської] У[прави].
М[ІСЬКОЇ] У[ПРАВИ] [підписав] Вишневецький М.М.
ЗАВ[ІДУЮЧИЙ] ГРУП[ОЮ] ЦИВІЛЬН[ОГО] БУД[ІВНИЦТ]ВА
СЕКЦІЇ ХІІ-А – АРХІТЕКТОР [підписав] Вербицький О.М.