Автобіографія професора Ф.П. Чередниченка1, в роки нацистської окупації — директора Інституту Будівельної механіки УАН.

Автобіографія.

Народився в селі Ромашках на Київщині. Початкову освіту здобув в сільській 2-х класовій школі. Після школи весь час займався самоосвітою. В 1917 році по моїй ініціятиві в селі Ромашках було засновано товариства „Просвіта”, де я був головою. В 1918 році вступив до Білоцерківської Української Гімназії ім. Бориса Грінченка. В цей період приймав збройну участь проти більшовиків. В 1920 році на базі гімназії був утворений Педтехнікум, який скінчив в 1922 році. З 1922-го по 1924 рік працював учителем на селі. Одночасно з цим проводив українізацію церкви. Завдяки акад. Сімілському був залишений аспірантом по кафедрі опору матеріялів. З 1930 року почав вести викладацьку роботу в інституті. В 1934 році перед закінченям стажу аспірантури був звільнений з інституту та з Академії наук за „Петлюрівщину”. Після того поновлення на роботі захистив дисертацію на вищу ступінь кандидата технічних наук і залишився працювати доцентом по катедрі опору матеріялів. За цей час мною надруковано декілька наукових праць.

В кінці 1940 року мені запропонували вступити в партію. Я відмовився, мотивуючи тим, що я хворий. В 1941 році, в березні місяці, мене знову запросили до партійного Комітету й запропонували знову вступити до партії. При цьому користувались трафаретними агументами, що я не „ворог” народу й мушу це зробити. Я свідомо відтягав справу й тому партбюро не могло оформити.

На моєму утриманні перебував мати, а батько помер з голоду в 1933 році.

В с. Ромашках живе брат, в якого большевики передали все майно за те, що відмовився вступати до колгоспу.

25. /ХІ-[19]41 р.                                                                                          /підпис/