м. Київ

Оперативний штаб рейхсляйтера Розенберга

для окупованих областей Київ, 18 листопада 1941 [р.].

Головна робоча група «Україна»

Звіт про діяльність № 2

Стосовно: Конфіскація зібрань бібліотек та інститутів у м. Києві.

Згідно з донесенням від [16].11.1941 [р.] заступник райхскомісара 13.11.1941 р. вирішив, що зібрання бібліотек та інститутів Києва, які в результаті відповідного перегляду будуть визнані потрібними [для установ Райху], необхідно вивезти з Києва до Житомира, а [потім] і до Рівного. При цьому зібрання, призначені для безпосереднього використання у відділах райхскомісаріату, наприклад, для економічного відділу, слід залишити в Рівному. Решту належить відправити звідти до відповідних закладів Райху. Літературу економічного змісту слід переправити, передусім, до Інституту економіки східних держав та Росії у Кенігсберзі1 при консулі Йонасі.

З основним рішенням стосовно вивезення [книжкових зібрань] згоден також і Зайбот2.

Підставою для такого рішення є наступне:

1) Місто Київ не буде місцем перебування райхскомісара, і тому також не залишиться й центром України.

2) Нинішнє місце перебування генералкомісара також буде змінене.

3) Необхідно враховувати і можливість руйнації приміщень через вибухи. Тому бібліотечні зібрання в жодному разі не можуть перебувати у безпеці в Києві. Окрім цього, бібліотеки не мають належного забезпечення збереження їх зібрань.

4) Неконтрольований вивіз бібліотечних зібрань певними групами (група Кюнсберга-Паульсена Міністерства закордонних справ) і спричиненого цим їх розпорошення можна припинити лише завдяки систематичному обліку та забезпеченню належного режиму зберігання.

Відповідно до цього рішення завданням робочих груп, які залишаються у Києві, є систематична ревізія всіх бібліотечних зібрань. Після чого будуть ухвалюватися рішення щодо обсягів їх наступного вивезення і зберігання: у місці перебування райхскомісара або в Райху.

З цією метою заступник райхскомісара направив до Рівного представника робочої групи Києва для складання попереднього донесення.

Перешкодою організованому вивезенню [бібліотечних зібрань з Києва] є брак транспортних засобів та належних приміщень для зберігання книжок.

Обговорення цієї проблеми, яке відбулося 15.11.1941 [р.] за участі виконувача обов’язків керівника економічного відділу при райхскомісаріаті, консула Йонаса (Рівне) та генералкомісара пг. Клемма (Житомир), засвідчило, що вони обидва, в Рівному і Житомирі, прагнуть підшукати належні приміщення, де б надійно забезпечувалося тимчасове зберігання [бібліотечних] зібрань.

Не слід недооцінювати й політичного впливу вивозу зібрань на певні верстви населення. Ще існує впливовий ідейний прошарок населення3, який в умовах сильної недовіри [до окупаційної влади] може угледіти у вивозі їхніх культурних духовних цінностей намір свідомого придушення Києва не лише як політико-економічного центру держави, а й прагнення до духовного та культурного нищення українців.

Тому вивезення [бібліотечних зібрань] з тактичних та політичних міркувань має подаватися як військово-політична і, відповідно, військово-економічна необхідність, а загроза з боку більшовицьких партизанів як домінуючий аргумент для їх перебазування у більш небезпечні місця. Питання полягає лише в тому, чи вдасться цією аргументацією на тривалий час послабити опозиційний спротив українців [вивезенню бібліотечних фондів з Києва].

Робоча група, керуючись вказівками райхскомісара, розпочала перші підготовчі заходи з вивезення [книжкових колекцій].

Після цього повідомлення група чекає відповіді та порад щодо ситуації, яка склалася довкола викладеної проблеми4.

[підпис нерозбірливий]